Пчеловодство | Мысли вслух | Справочник пчеловода | Анекдоты | Новое в пчеловодстве | Вывод пчелиных маток | Лечение пчёл | Поиск | Форум
Лекарства для пчёл | Получение продуктов пчеловодства | Законы | Советы пчеловодов | Пчелиные обои | Фото пчёл (200) | Клуб пчеловодов
Пчёлы о погоде | Пчелы лечат | Статьи | Фальсификация мёда | Медоносные травы России | Продукты пчеловодства | Наши опросы | А Вы знаете что ...
Медовая кулинария | Наши награды | Найди себе друга | Краткая энциклопедия пчеловодства | Учимся покупать мёд | Cайты о пчеловодстве (102)

А Вы знаете ... что существует отличное, но мало известное средство, применяемое при ужалении пчелами. Это обыкновенная синька. После того как вынуто жало, ужаленное место смачивают слабым раствором синьки несколько раз в течение 1 — 2 ч. Такой раствор совершенно избавляет от боли и снимает опухоль после пчелиных ужалении

Дещо про бджільництво в Карпатах. Українські Карпати – простягаються з північного заходу на південний схід, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами. Хребти Українських Карпат – частина гірської системи Карпат. Від верхів”я Сяну до витоків Сучави їх довжина становить майже 280 кілометрів, при середній ширині понад 100 кілометрів. В цьому ж напрямку зростають гірські висоти і поступово зменшується їх ширина. Це один із привабливих куточків в нашій країні, до складу якого крім гірських масивів, належать і території, прилеглі до гір з північного сходу –Прикарпаття та з південного заходу Закарпаття. Площа краю, на якій розташовані Івано-Франківська, частково Львівська, Чернівецька та Закарпатська області, становить близько 43 тисячі квадратних кілометрів. 

Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120-400м біля підніжжя гір, до 500-800 м в міжгірних улоговинах, 1500-2000 метрів вздовж основних хребтів. Усі найвищі вершини – Говерла (2061 м найвища точка України), Петрос – 2020 м, Ребра -2007 м, Гутин Томнатик – 2017 м, Бребенескул-2035 м, Піп-Іван-2022 м – зосереджені на масиві Чорногора. Загальний характер рельєфу Українських Карпат, зручні і низькі перевали, наявність значних вирівняних поверхностей, створюють сприятливі умови для їх господарського використання та розвитку бджільництва. Гірський рельєф, зміна височин місцевості і кліматичних умов позначаються і на особливостях рослинності краю. Тут світ букових і смерекових лісів. На схилах гір збереглися осередки первинних букових лісів. 

Лісистість гір перевищує 50%. Важливе місце в рослинному світі належить лукам, які займають до 30% площі краю, субальпійські луки (полонини), чудові пасовища і сінокоси та медозбір ні угіддя. По верхній лінії Верховинського хребта проходить головний Карпатський вододіл, звідки беруть початок більшість річок краю. Субальпійські луки мають багатий флористичний склад, у якому значна кількість ендемічних реліктових і рідкісних видів рослин, добрих медоносів. Клімат Українських Карпат помірно континентальний, теплий з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця (липень) у перед гір”ях плюс 18-20ºС, у високогірному ярусі плюс 8-10ºС, найхолоднішого місяця (січня) – відповідно мінус 3-6ºС і мінус 8-9ºС. Кількість опадів від 500-800 мм у перед гір”ях до 1600-2000 мм на найвищих хребтах. У цих умовах формується густа (до 1,5 км/км²) гідрографічна сітка. Всі ці характеристики гірської місцевості мають свій вплив і на ведення бджільництва в цих районах та на життєдіяльність бджіл. Місцеві бджоли (Карпатські бджоли) добре пристосувались до існування в умовах суворого гірського клімату, тому характеризуються зимостійкістю, бурхливим весняним розвитком та активною роботою в умовах гір на медоносах з малим вмістом цукру в нектарі. 

Вони здатні збирати нектар з вмістом цукру 8-9% в той же час як українські степові бджоли не нижче як 15%. Гірські карпатські бджоли підприємливі в пошуках корму, використанні медозбору і проявляють льотну активність навіть в дощову погоду. В гірській місцевості медозбір наступає пізніше , продовжується довше . Характерною особливістю є менш виражені стрибки медозбору , так як на ранні медоноси які відцвітають накладається цвітіння пізніших медоносів і створюється такий собі безперервний медовий конвеєр з невеликим, але постійним медозбором . Медоносами головного медозбору в Карпатах являються дикорослі малина та іван-чай . 

Ними заростають зруби , вирубки , багато їх в зарослях лісових яруг біля струмків та річок . Малина в Карпатах зацвітає десь біля 10- 15 червня в залежності від погодних і кліматичних умов , квітує до місяця і може дати 100 і більше кг меду з гектару площі . Бджоли відвідують квіти малини навіть під час дрібних теплих дощів , адже квіти малини нахилені донизу і тому захищені в деякій мірі від дощу , нектар із них не вимивається і його в квітах малини так багато, що за 1 хвилину бджола встигає вибрати його не більше як із трьох – п”яти квіток, в той же час працюючи на других медоносах відвідують за хвилину не менше як 10 –30 квіток . Бджоли працюють на

Страницы: 1 2 3 4 5