Главная - Статьи пчеловодов - Дещо про бджільництво в Карпатах

квітках малини з раннього ранку і до пізнього вечора , в багатьох випадках під час медозбору залишаються і ночувати на них .Після малини в горах зацвітає на зрубах іван-чай ,ще цвіте пізня малина на північних схилах та яругах , а на південних відкритих сонячних місцях уже розквітає іван-чай , створюючи таким чином безперервний медовий конвеєр . Квітує іван-чай більше місяця. В період активного цвітіння зруби гір подібні до рожевих килимів . Медопродуктивність доволі висока і сягає 600 і більше 1000 кг згектара при сприятливих погодних умовах—теплих душних і вологих ночах і теплих безвітряних з перемінною невеликою хмарністю днях . Невеликий період від виставки бджіл до початку медозбору з малини не позволяє широко використовувати новостворені відводки для добавочного нарощування бджіл до медозбору з малини . Тому в цих випадках слід покладатись на використання маток помічниць , перезимували з основними сім”ями через перегородку , для створення сімей - медовиків шляхом об”єднання їх на період медозбору . З початком цвітіння малини контрольні сім”ї показують щоденний приніс нектару 5 і більше кг . 

Розміщення пасік в пересічній гірській місцевості позволяє продовжити медозбір за рахунок використання південних схилів , потім північних, угловин та яруг , які більше затінені і де малина зацвітає на декілька днів пізніше . Головне багатство Карпатського регіону – ліс, який займає біля 60% всієї площі Карпат. Основним промислом являється лісозаготівля та лісопереробна. Поряд з лісним промислом в Карпатах споконвіку існував і такий промисел як бджільництво. Спочатку це було примітивне бортництво з поступовим переходом до колодного, а потім з винаходом вулика до раціонального рамкового, що позволяло зберігати сім”ї бджіл та одержувати чистий мед. Свій перший бурхливий розвиток пасічництво в Карпатах одержало в кінці 19 століття, коли в горах почалось прокладання доріг з Надвірної до Рахова та цілого ряду вузькоколійок. Для будівництва залізнодорожного полотна потрібні були шпали, почали інтенсивно вирубуватись ліси. Для вивезення лісу потрібна була розгалужена транспортна мережа, великі лісовласники барони Гредлі, Попер, З. Кляйн, графи Потоцькі для розширення лісорозробок розпочали будівництво цілої мережі вузькоколійок. 

До першої світової війни у Карпатах було споруджено 8 основних вузькоколійок з розгалуженнями у труднодоступні місця, які з”єднувалися з основними станціями державних залізниць і слугували як перевалочні пункти. Гори ставали все більш лисими, на вирубках розростались масиви диких медоносів малини, ожини, іван-чаю, чорниці, що створювало добру медоносну базу для бджіл. Другий свій поштовх в розвитку бджільництво Карпат отримало в післявоєнний час 20 ст. Ішла відбудова зруйнованого війною господарства, країні потрібний був ліс. Почалось інтенсивне вирубування лісів, великі площі зрубів заростали дикорослими медоносами і медоносна база в Карпатах ставала все багатшою. Твердіше на ноги ставали лісництва, лісокомбінати, лісгоспи. Десь з початку 60-х років почали вести мову про комплексне використання лісів. 

В трестах та лісокомбінатах створюються відділи з побічного використання лісу, в яких знайшлося місце і бджільництву. Починають швидкими темпами створюватися пасіки та бджоло ферми для освоєння медової цілини Карпатського краю. Із слів зоотехніка Кутського лісокомбінату тресту „Прикарпатліс” Підляського М.С. в одному тільки Кутському лісокомбінаті в 65-73рр. було в наявності 10 пасік, в яких налічувалося більше 1000 сімей. Вигодський лісокомбінат тресту „Прикарпат ліс” утримував в той час біля 900 сімей бджіл. Коломийський лісокомбінат, у якому пасічником працював мій батько, Гриник І.С. утримував більше 500 сімей бджіл. Це лише деякі дані, які в період 60-х років дозволяли використовувати Карпатську медодайну цілину десь на ¼ від загалу. 

В лісництвах Яремчанщини на Івано-Франківщині, як пише Ю.Боберський, теж налічувалося на той час більше 300 бджолосімей. Аналогічні пасіки та бджолоферми створювались і в других трестах Чернівецької, Львівської та Закарпатської областей. У тресті „Чернівціліс” лісокомбінати організовували пасіки та бджолоферми на промисловій основі описує в своїх статтях О.І.Мельниченко з м.Чернівці (пасіка № 10 2002р.),

Страницы: 1 2 3 4 5