Главная - Статьи пчеловодов - Дещо про бджільництво в Карпатах

який безпосередньо вів основну організаційну роботу з організації пасік в лісокомбінатах області пасіки налічували біля 1500 бджолосімей. В 1960 році трест „ Прикарпатліс „ придбав 2500 сімей бджіл . В 1963 році кількість бджолосімей в тресті виросло до 5020 , від кожної з яких було одержано по 25 , 7 кг товарної продукції . В 1964 р. надіємось одержати не менше 120 тонн меду , а до 1970 р . збільшити його виробництво в два , три рази. Працівники тресту поставили перед собою завдання мати до 1970 р . в кожному лісокомбінаті бджоло ферми по 1500- 2000 сімей бджіл і тільки в багатокорпусних вуликах . ( Писав М.А. Васильєв в ж. Пчеловодство в 1964 р.) Треба відмітити і той факт, що велика кількість бджолосімей, яка на той час налічувалась в колективних господарствах (це колгоспні пасіки) передгірських та гірських районів теж кочували на медозбір в гори і при сприятливих кліматичних і погодних умовах одержували зверх 50 кг товарного меду від сім”ї. 

Бували і дуже гарні на медозбір роки, такі як 1963 р. Непогана медоносна база Карпат, та в порівнянні з сьогоднішніми дорогами непоганий задовільний стан доріг на той час позволяли вивозити всю цю масу бджіл на кочівлю в Карпати на час цвітіння основних медоносів і одержувати тисячі тонн цілющого гірського меду. Десь у 80-х роках минулого століття лісове господарство Карпатського регіону перебувало у найкращому стані, за всі часи карпатського лісівництва. Лише в системі „Прикарпатлісу” тоді працювало біля 50 тис. робітників, котрі були кваліфікованими і добре забезпеченими. Структурною одиницею були лісокомбінати комплексні підприємства повного циклу – від посадки лісу до кінцевої переробки, з розвинутою інфраструктурою.В кожному лісокомбінаті, лісництві та лісгоспі були пасіки та бджолоферми. Від початку 90-х р.р. ця система почала розвалюватися. Природні чинники –вітровал 1991 року, перебір обласних влад на себе (функцій) - повноважень з роздачі лісосік різноманітним користувачам, з”явилась можливість виділяти ліс за винагороду , потім декрет Кучми про реорганізацію лісокомбінатів - все це разом взяте завдало шкоди Карпатським лісам більшої за всякі вітровали, війни та повоєнні часи. Брутальне нищення лісів, нераціональне ведення лісового господарства, варварські методи заготівлі деревини і збільшення її постійно з року в рік ведуть до того , що катастрофічні явища стають постійними в Карпатському регіоні.(Пише Ф.Гамор). 

Приїзд В.А.Ющенка на Прикарпаття в лютому цього року якраз і мав на меті проаналізувати стан справ у лісовому господарстві і визначити шляхи його реформування не тільки в нашій Івано - Франківській, а ще у трьох областях Карпатського регіону - Львівській , Закарпатській , Чернівецькій . Ліс – це деревина , це ягоди і гриби , це екологічно чистий, цілющий мед, це зрештою екологічний чинник , великий рекреаційний потенціал для відпочинку й оздоровлення людей. Його скарби треба використовувати ефективно , щоб вони служили людям і економіці держави , а не ділкам тіньового бізнесу , як було до цього часу . Віктор Ющенко оцінив політику в галузі лісового господарства як неефективну , слабку . Це системна проблема , сказав він . А якщо не працює система - значить є проблеми структурного характеру . 

Отже необхідно виробити такі правила гри в лісовій галузі , які б виводили на успіх .Попри катастрофічний стан в лісовому господарстві Карпатського регіону , для виведення з якого потрібно вживати радикальних заходів на сьогоднішній день значно покращилась в Карпатах медоносна база .Тисячі гектарів зрубів і вирубок , молодих насаджень заростають дикорослими

Страницы: 1 2 3 4 5