Главная - Статьи пчеловодов - Дещо про бджільництво в Карпатах

першосортними медоносами – малиною , іван-чаєм, ожиною , чорницею та ще багатьма медоносами , які значно поширені в Карпатах. В природі пустот не буває , так уже ведеться , що знищення одного виду породжує на якийсь час , чи дає поштовх для найкращого розвитку іншого. Знищення лісів , в результаті рубок ,чи пожеж позволяє заростати зрубам чи пожарищам гарними медоносами які створюють багату медоносну базу на міс ці знищених лісів ,забезпечуючи бджіл поживою , а пасічників гарними медозборами . В Карпатах самою природою створені виключно сприятливі умови для ведення бджільництва . Тут тільки із звичайної природної рослинності сім”ї бджіл легко збирають за сезон по 60 кг . і більше товарного меду . Та ще й якого – гірського лікувального , цілющого , екологічно чистого, органічного. 

Практика роботи і оцінка медоносних угідь Карпат дають основу стверджувати, що перспективи для розвитку бджільництва тут в Карпатах дуже гарні. За однією тільки г. Говерла навкруг долини верхньої течії річки Чорний Черемош і її багато чисельних притоків є в наявності тисячі гектарів зрубів, а пасік тут дуже мало. А таких річок у високогірній частині Карпат налічується більше 20-ти. Медоносні угіддя на які багаті Карпати можуть забезпечити відмінним взятком (медозбором) по меншій мірі 50-60 тисяч сімей бджіл, або в 2 рази більше, як їх налічується в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях разом взятих. В Карпатах можна щорічно добувати тисячі тонн високоякісного, екологічно чистого, цілющого товарного меду. (Писав у журналі „Пчеловодство №6 в 1964р. викладач Кутської однорічної с/г школи, яка готовила пасічників М.К.Шевчук). Але все це в минулому, сьогодні ми стоїмо на порозі нового поштовху в розвитку бджільництва Карпатського регіону. Винищення лісів за останні 14-15 років створює сприятливі умови для розвитку і використання природної медодайної цілини Карпатського краю. 

Тисячі гектарів зрубів і вирубок молодих посадок заростають прекрасними природніми медоносами : малиною, іван-чаєм, ожиною та багатьма іншими. Завдання пасічників Карпатського регіону - сповна використати ці можливості. Не знаю яка доля в процесі цієї всієї реорганізації лісової галузі чекає на „реорганізовані” лісокомбінати, але те, що при новоутворених структурах повинна існувати і така галузь як бджільництво, бути їхньою складовою частиною – це факт. Адже такі невикористані природні багатства подаровані нам природою залишати не використаними не можна. Це гріх. Станом на сьогоднішній день дороги в Карпатах в місцях лісорозробок і транспортування подібні до доріг на танкодромах . Ремонтом і контролем за станом в якому вони перебувають ніхто не займається , головне забрати ліс ,а там хоч потоп, такий стан справ не може влаштовувати громадськість краю та велику армію пасічників Карпатського регіону. Занепад інфраструктури доріг, мостів, переходів стає нездоланною перешкодою кочівлі пасік до сприятливих медодайних угідь і величезні медоносні ресурси залишаються невикористаними, втрачають пасічники , втрачає суспільство і держава в кінцевому результаті . Одним із завдань західного регіонального центру бджільництва має стати вникнення в проблему бджільництва Карпатського регіону, детально розібратись в ній і намітити шляхи виходу з цього становища. 

Потрібно, щоб лісорозробники та лісозаготівельники після себе залишали в нормальному стані дороги та мости, чи стягувати з них певні відрахування на рахунок дорожних управлінь, які б і відповідали за стан доріг в місцях лісозаготівель та транспортування деревини. Виробити стратегію відродження пасік в цьому регіоні, та організувати централізовану закупівлю екологічно-чистого гірського цілющого органічного меду та інших продуктів бджільництва з подальшою розфасовкою їх в спеціальну тару. 

Цей мед та інші продукти бджільництва, як я сподіваюся мав би призначатись для споживання населенням України, яке зазнало руйнівного впливу на здоров”я через наслідки Чорнобильської катастрофи, а особливо діти – майбутнє України. Потрібно виробити програму лікування і оздоровлення дітей продуктами бджільництва, особливо виробленими в Карпатському регіоні і забезпечити лікувальне харчування дітей, починаючи з дитячих будинків, дошкільних закладів, шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл, гімназій та профтехучилищ, технікумів. В комплекті з повноцінним харчуванням в їдальнях цих закладів повинні використовуватись і продукти бджільництва. Потрібна державна політика і розроблена на державному рівні програма виходу із становища, в

Страницы: 1 2 3 4 5